У статті досліджено особливості художнього світу В. Сосюри 1920-1940-х рр., головних їх ідейно-темат. та художньо-естетичних здобутків, коли автор перебував у центрі літ. процесу в УРСР і на вістрі творення головних ідеологем, естетичних засад та стильових ознак соціалістичного реалізму. Простежено, як В. Сосюра, прагнучи вписатися в нову соціалістичну дійсність, сформувався як митець компромісного плану, і не відважувався шукати тверду літературну позицію, постійно маневрував між творчістю і системою ідеологічного тиску з боку тоталітарної влади. Проаналізовано знаковий твір 1920-х рр. В. Сосюри - вірш "Неокласикам", протлумачено суть ідеологічного доносу в ньому та загальну позицію поета, у якій він хотів підтвердити свою вірність лінії компартії.
З 31.12.2014 по 01.03.2015 Наукова бібліотека читачів не обслуговує.
