Розглянуто питання про характер поєднання традиційних прийомів та новаторських рис оповіді в автобіографічній прозі представника першої хвилі російської літературної еміграції Гайто Газданова. Акцентовано увагу на особливостях відображення пережитого таосмисленого у різні періоди життя. Виконане дослідження підтвердило вихідну думку про те, що своєрідний характер поєднання традиційного та новаторського у романах Г.Газданова випливає перш за все із специфіки світосприйняття та особливостей відображенняпереживань автора, які реалізуються у розповідній канві творів за асоціативним принципом.
