На прикладі роману австр. письм. Йозефа Рота"“Марш Радецького" продемонстровано можливості доповнення літературознавства культурологічним дискурсом, передусім у контексті звернення до простору та просторовості. У центрі уваги аналізу тексту - генеза фікційного простору в процесі оповіді. Простір дії твору – Галичина, який свідомо обрав автор, – ключ до інтерпретації роману. Феноменологічні підходи дають змогу окреслити значення, які письм. вніс у простір, який він фікціоналізував.
