Розглянуто головні тенденції переосмислення спадщини Шекспіра в творах жанру фентезі. На прикладах текстів Дж. Р.Р.Толкіна, Т.Прачтетта, Н. Геймана і А. Коростельової проаналізовано трансформації хронотопу чарівної країни Феєрі та образів її мешканців, нові художні вирішення питання магічного компонента вторинного світу, зокрема, сакрального зв"язку короля з землею; окреслено "гармонізуючі" моделі фентезі, в яких простежується полеміку з Шекспіром. Дослідження розкриває стратегії залучення постаті драматурга до фентезійного дискурсу, а також унаочнює заг. схильність авторів фентезі до посилення архаїчного брит. наповнення шекспірів. сюжетів і образів. Приділено увагу залученню постмодерністських та метапрозових стратегій до процесу трансформації шекспірівських моделей.