У статті здійснено спробу виявити антиколоніальний дискурс у новелах "Фауст" Г.Косинки, "Комуніст" В.Підмогильного, у повістях "Печатка" і "Смерть" Б.Антоненка-Давидовича. Доводиться, що прозаїки "Ланки" стверджували право українців на власний виклад історії, аналізували нестійку ідентичність українських комуністів і здійснили одну з небагатьох у тогочасній літературі спроб демонізації нової влади.
В статье предпринята попытка выявить антиколониальный дискурс в новеллах "Фауст" Г.Косынки, "Коммунист" В. Подмогильного, в повестях "Печать" и "Смерть" Б. Антоненко-Давыдовича. Автор доказывает, что прозаики "Ланки" утверждали право украинцев на собственное изложение своей истории, анализировали неустойчивую
идентичность украинских коммунистов и осуществили одну из немногих в литературе того периода попыток демонизации новой власти.
The article deals with an attempt to expose anti-colonial discourse in short stories "Faust" by G.Kosynka, "Communist" by V.Pidmohylny, in stories "Seal" and "Death" by B. Antonenko-Davydovych. The author proves that the writers of "Lanka" asserted a right for Ukrainians to own statement of history, they gave an analysis of the unsteady identity of the Ukrainian communists and made one of few attempts in literature of t&hat period to demonize new power.
