Грунтуючись на тотожності категорій мімезису та референційності у специфічному розумінні, автор проблематизує герменевтичну методологію інтерпретації неміметичних текстів. На прикладі тлумачення поезії К. Морґенштерна та типового тексту візуальної поезії Е. Яндля як зразків неміметичної літератури демонструється непослідовність їх теоретичної рефлексії з позицій герменевтики як способу інтерпретації. Суперечливість підходу виявляється тоді, коли неміметична література та засади герменевтичної інтерпретації розглядаються на тлі теорії знака.
Основываясь на тождественности категорий мимезис и референция в специфическом понимании, автор проблематизирует герменевтическую методологию интерпретации немиметических текстов. На примере интерпретаций стихотворения К. Моргенштерна и типичного текста визуальной поэзии Е. Яндля как образцов немиметической литературы, демонстрируется непоследовательность их теоретической рефлексии с позиций герменевтики как способа интерпретации. Противоречивость подхода проявляется тогда, когда немиметическая литература и принципы герменевтической интерпретации рассматриваются на фоне теории знака.
Taking as a basis the sameness between the categories of mimesis and reference in the specific sense of the notion, the article& argues against hermeneutical interpreting of nonmimetic texts. On the basis of the interpretation of a Morgenstern"s poem and a typical text of сoncrete poetry by E. Jandl as examples of nonmimetic literature the inconsistency of their theoretical r&eflection using hermeneutical methodology is shown. The contradictory character of the approach becomes evident when nonmimetic literature and principles of hermeneutical interpretation are treated against the background of semiotics.
