У статті аналізуються методологічні аспекти теорії інтертекстуальності. Автор пропонує розрізняти два її види: постструктуральний (що є контроверсійним та малопродуктивним у сфері тлумачення художньої дійсності) та літературознавчий (як власне науковий,герменевтично вивірений та інтерпретаційно продуктивний).
В статье анализируются метолдологические аспекты теории интертекстуальности. Автор предлагает различать два ее вида: постструктуральний (что является спорным и малопродуктивным в сфере толкованияхудожественной действительности) и литературоведческий (как собственно научный, герменевтически выверенный и интерпретационно продуктивный).
This article analyzes metoldological aspects of the theory of intertextuality. The author proposes to distinguish its two kinds: poststruktural (which is controversial and unproductive in artistic interpretation of reality) and literary (as actually scientific, hermeneutic and interpretive verified productive).
