Запропоновано інтерпретацію образу Орфея як символу мистецтва. Символістське прагнення до подолання меж художньої творчості осмислене як фатальна, але необхідна трагічна помилка. Феномен символізму розглянуто крізь призму теорії М. Бланшо, в аспекті якої проаналізовано й поезію Богдана-Ігоря Антонича, що залучена до символістського контексту. Символічну сутність мистецтва розкрито в антиномічному наближенні до сфери трансцендентного та одночасній неможливості виходу за межу.
