Проаналізовано архетипіку творів Вітмена та Антонича, що дає змогу розкрити багатовимірність худож. світів митців, прослідкувати та побачити глибину типологіч. збігів між творами; розглянуто головні архетипи (землі, води та вогню), майстерне використання та синтез яких зробило Вітменову та Антоничеву лірику своєрідною "мапою", що вдало поєднала водночас архетипну пам"ять первісних людей з міфологією, історизмом, релігією та культурою.