Стаття аналізує протести, що розпочалися у травні 2013 р. в Туреччині як свідчення внутрішньополітичних трансформацій країни та їх вплив на її міжнародне становище та спроби Анкари стати впливовим близькосхідним гравцем, моделлю трансформацій для арабських країн, "нормативною силою" Близького Сходу.