Данте Аліг"єрі у трактатах "Про народне красномовство" ("De vulgari eloquentia") та "Бенкет" ("Іl Convivio") висловлює думку про нові на той час лінгвістичні ідеї. Зокрема, про народну мову і національну необхідність мати власну мову. У статті ми проводимо паралелі між концепціями про національну мову Данте Аліг"єрі та Олександра Потебні. Як і О.Потебня, Данте у своїх лінгвістичних поглядах відстоює право на вживання та розвиток народної мови. Основоположник італійської літературної мови протиставляє простонародну мову схоластичній латині. У той час, як О. Потебня говорить про негативне явище денаціоналізації.
Данте Алигьери в трактатах "О народном красноречии" ("De vulgari eloquentia") и "Пир"("Іl Convivio") выражает мысль о новых на то время лингвистических идеях. В частности, о народном языке и национальной потребности иметь собственный язык. В статье мы проводим параллели между концепциями о национальном языке Данте Алигьери и Александра Потебни. Как и О.Потебня, Данте в своих лингвистических убеждениях отстаивает право на употребление и развитие народной речи. Основоположник итальянского литературного языка противопоставляет простонародную речь схолостической латыни. В то время, как О.Потебня говорит о негативном явлении денационализации.
&Dante Alig"eri in treatises "About folk eloquence" ("De vulgari eloquentia") and "Feast" ("Іl Convivio") expresses an new linguistic ideas by then. In particular, about a folk language and national necessity to have an own language. In the article we& compare between conceptions about the national language of Dante Alig"eri and Alexandra Potebni. As well as О. Potebnya, Dante in the linguistic persuasions protects right on the use and development of folk language. The founder of literary Italian &contrasts folk speech of scholastic Latin. While Potebnya talks about the negative phenomenon denationalization.
