Проаналізовано погляди І. Франка на жанрову сутність весняної календарно-обрядової поезії, зокрема веснянок і гаївок. Відзначено, що, попри відсутність окремого дослідження про гаївки, учений запропонував чітку комплексну оцінку творів студійованої формації, зосередившись на з"ясуванні їх синкретизму, історизму, ритмомелодики, символізму. Окремо висвітлено вплив веснянок на оригінальну творчість письменника.
