У статті аналізуються зміни, що відбулися в системі російської мови, особливо в її лексиці, за останні два десятиліття. Розкрито роль запозичування, словотворення та семантичної деривації в процесах, описуваних як інтернаціоналізація та демократизація мови, показано шляхи переструктурування лексики. На підставі порівняння протилежних оцінок змін у російській мові, а також аналогічних тенденцій в інших мовах зроблено висновок про те, що такі зміни є свідченням динамічності та гнучкості лексикону, який "відповідає" на різноманітні потреби соціуму.
В статье анализируются изменения, произошедшие в системе русского языка, особенно в его лексике, за последние два десятилетия. Раскрывается роль заимствования, словообразования и семантической деривации в процессах, описываемых как интернационализация и демократизация языка, показаны пути переструктурации лексики. На основе сравнения противоположных оценок изменений в русском языке, а также аналогичных тенденций в других языках делается вывод о том, что данные изменения есть свидетельства динамичности и гибкости лексикона, "отвечающего" на различные потребности социума.
The article focuses on changes which have taken place in Russian, especially in its lexical system during the last two decades. It desc&ribes the role of borrowing, word formation and semantic change in the processes described as internationalization and democratization of the language and also reveals the ways which bring about the restructuring of the language system. Contradictory& evaluative judgments of the phenomena in Russian are compared and analogies in other languages are drawn. The conclusion is made that the changes observed are evidence of the dynamics of the language lexicon and its flexibility in answering various &social needs.
