Об"єктом аналітичного розгляду в статті є типологічно споріднені долі двох персонажів метароманів Орхана Памука "Сніг" й Оксани Забужко "Музей покинутих секретів": Ладжіверта у турецького автора й Адріяна Ортинського в українського. У цих образах присутня контамінація топіки героїзму і танатичного комплексу. За версією письменників герой має померти, героїзм є різновидом потягу до смерті, свідомо обраним шляхом до самознищення.
Объектом аналитического рассмотрения в статье являются типологически схожие судьбы двух персонажей метароманов Орхана Памука "Снег" и Оксаны Забужко "Музей покинутых секретов": Ладживерта у турецкого автора и Адрияна Ортынского у украинского. В этих образах присутствует контаминация топики героизма и танатического комплекса. По версии писателей герой должен умереть, героизм – это разновидность влечения к смерти, сознательно выбранный путь к самоуничтожению.
The article focuses on the critical analysis of the typologically related characters of
Lacivert and Adrian Ortynsky in the metanovels of Orhan Pamuk ("Snow") and Oksana Zabuzhko ("The Museum of Abandoned Secrets"). These images contain the motives of both heroism and death drive. According to the authors discussed, the hero has to die, since heroism is a variation o&f death drive as a conscious choice of self-destruction.
