У статті розглянуто підходи, покладені в основу міжнародно-правового регулювання процедур вручення за кордоном судових документів та отримання за кордоном доказів у цивільних та комерційних справах. Подано визначення основним та альтернативним способам вручення судових документів та отримання доказів за кордоном. До основних способів належать ті, в яких вирішальну роль відведено компетентним органам держави, на території якої документи мають бути вручені, а докази мають бути отримані. Такі способи здійснюються із застосуванням процедур міжнародної правової допомоги. Альтернативні способи ґрунтуються на допуску органів іноземних держав та іноземних осіб до здійснення процесуальних дій на території інших держав-учасниць. Визначені тенденції у міжнародно-правовому регулюванні та уніфікації як основних, так і альтернативних способів, які знайшли відображення в різних багатосторонніх міжнародних договорах, універсальних, насамперед, Гаазьких та регіональних, таких як міжамериканські конвенції, конвенції СНД та відповідні регламенти ЄС.
