У статті досліджується проблема любові й сексуальності у творах укр. письменників 20-х рр. 20 ст., які були творцями літ. "романтики вітаїзму". Творчість М. Хвильового й І. Дніпровського висвітлюється в контексті філософії віталізму Бергсона та "присмерку Європи" Шпенглера. Їхня проза розглядається крізь призму психоаналітичної теорії. Особлива увага звертається на розкриття художнього трактування еротизму в творах Хвильового та Ендиміонового мотиву в прозі Дніпровського, також аналізується проблема кореляції художнього мислення митців з дійсністю.
В статье исследуется проблема любви и сексуальности в произведениях укр . писателей 20 гг. 20 в . , которые были творцами лит. "романтики витаизма " . Творчество М. Хвылевого и И. Днепровского освещается вконтексте философии витализма Бергсона и "сумерки Европы" Шпенглера . Их проза рассматривается сквозь призму психоаналитической теории . Особое внимание обращается на раскрытие художест. трактовки эротизма в произведениях Хвылевого и Эндимионового мотивав прозе Днепровского , также анализируется проблема корреляции художест. мышления художников с действительностью.
