Статтю присвячено двом останнім романам Танідзакі Джюн‘ічіро "Ключ" і "Щоденник безумного старця". Основна мета полягає у визначенні характерних рис пізньої творчості Танідзакі, аналізі естетичних орієнтирів, якими він керувався на схилі літ, і психологічної складової кожного твору. Романи стали заключною нотою плідної багаторічної творчості відомого японського естета. У них він намагався зобразити тогочасне хворобливе суспільство Японії.
Статья посвящена двум последним романам Танидзаки Джюнъичиро "Ключ" и "Дневник безумного старца". Основная цель состоит в определении характерных черт позднего творчества Танидзаки, анализе эстетических ориентиров, которыми он руководствовался на склоне лет, и психологической составляющей каждого произведения. Романы стали заключительной нотой плодотворного многолетнего творчества известного японского эстета. В них он пытался изобразить болезненное общество Японии того времени.
The article is dedicated to two last novels of Jun"ichiro Tanizaki "Key" and "Diary of a Mad Old Man". The purpose of this article is to determine the typical features of the late literary works of Tanizaki, as well as to analyze the aesthetic landmarks, which he followed in his old age, and psychological components of each novel. The n&ovels were the final point in the fruitful and long-term literary career of the famous Japanese aesthete,
in which he tried to depict the sick Japanese society of those days.
