У статті обгрунтовано критерії визначення власної синтаксичної функції означальних прислівників, установлено типові і транспозиційні синтаксичні сфери семантичних груп цих прислівників, розмежовано опосередковано зумовлені валентністю локативних предикатів і валентно не зумовлені синтаксичні позиції просторових означальних прислівників, з"ясовано умови вживання різних груп означальних прислівників у ролі прислівникового складеного присудка та прислівникового складеного головного члена односкладного речення.
