У статті висвітлюються історичні передумови становлення інституту представництва у господарському процесі від зародження і до судової реформи 1864 року. Початки основ представництва мало місце у Стародавньому Римі, тоді ж і почали виокремлюватись окремійого види. У публікації розглянуто випадки, у яких представництво могло застосовуватись на той час. Період Київської Русі розглядається як значний поштовх до розвитку правової думки в цілому та представництва зокрема. Лише у польсько-литовську епоху процесуальне представництво набуває професійного характеру. «Права, за якими судиться малоросійський народ» висвітлено як документ, що поєднав у собі здобутки попередніх поколінь та практичний досвід видатних юристів. У результаті здійсненого дослідження виокремлено відповідні етапи та особливості представництва на кожному з них.