У статті розкриті особливості оподаткування операцій з погашення кредиторських вимог у процесі банкрутства підприємств, визначаються суперечності чинного законодавства. Автор проводить зіставлення існуючих у правозастосовній практиці позицій щодо оподаткування правових норм, визначає невідповідність чинному законодавству існуючих роз"яснень з питання дослідження з боку Державної податкової служби України. Автор доходить висновку, що позиція Державної податкової служби, викладена в податкових консультаціях, щодо обов"язку платника включити до складу доходу вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг, основних засобів) на дату винесення ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів є такою, що не відповідає законодавству. Винесення ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів жодним чином не впливає на обсяг податкових зобов"язань платника податків, що перебуває у процедурі банкрутства.
