У статті розглянуто актуальні моделі художньо-біографічної драми, що апелюють до інтертексту життя, творчості та рецепції Тараса Шевченка. Висвітлено конфлікт невідповідності жанрових традицій художньо-біографічної драми й охоронних тенденцій культури щодо канонізованих постатей, проаналізовано нові художні знахідки сучасних драматургів, які уможливлюють перепрочитання Шевченкового інтертексту