У мовному житті сучасної України досить помітною є присутність ознак такого явища, як мова укр. західної діаспори, виявляючись у впливах як на статус, так і на корпус укр. "материкової" мови. У цьому знаходить свій вияв, з одного боку, прагнення нац. активних кіл діаспори реально впливати на розширення і зміцнення соціальних позицій укр. мови як державної в Україні і коригувати, відповідно до свого розуміння, розвиток укр. літератур. мови в напрямі посилення її "українськості" (насамперед її дерусифікації-у правописі, термінології, стиліст. нормах), з другого боку, - прагнення широких сусп.-культур. кіл у самій Україні до очищення літ. мови від не властивих їй особливостей (з орієнтуванням, зокрема, й на деякі норми діаспорного варіанта).