У статті розглядається художньо-світоглядна функція оцінної семантики концепту любові в українській поезії кінця ХІХ - початку ХХ століття. Простежується зв"язок осмислення концепту любові в поезії з ідеями самовияву особистості, провідними для художнього світогляду епохи. Проаналізовано еволюцію світоглядно-оцінної семантики любові в поезії Б. Грінченка, Л. Українки, Уляни Кравченко, О. Олеся, М. Вороного, Г. Чупринки
