Автор оцінює літературу в процесі її відходу від постмодернізму та творення нової естетичної парадигми. Дефініція нового художнього напряму (автентизму) стає можливою на підставі узагальнення характерних ознак актуальної літературної творчості. Це її підкреслений біографізм, націленість на приватний людський досвід, на документальні джерела.. Прикладами слугують твори Герти Мюллер, Оксани Забужко, Василя Шкляра, Ліни Костенко, Юрія Андруховича, Володимира Лиса