У статті розглядається сталість образу інтелігента в українській літературі двох періодів - помежів"я ХІХ - ХХ та ХХ - ХХІ століть. Аналізуються типологічні ознаки образу: схильність до самоаналізу, рефлексії, песимізм. Порівнюються твори В. Винниченка та роман Л. Костенко "Записки українського самашедшого"