У статті розглядається феномен міжособистісного розуміння як компонен-та психологічно-управлінської компетентності. Проаналізовано засади компе-тентністного підходу до оцінки ефективності управлінської діяльності, управлінські моделі компетентності та місце міжособистісного розуміння в структурі управлінської компетентності. Наводяться результати емпіричного дослідження феномену та його зв’язку з показниками емоційного інтелекту на вибірці держслужбовців.