У статті йдеться про топос весняного оновлення, що з"явився у проповідях Кирила Транквіліона Ставровецького й Антонія Радивиловського під впливом біблійної книги Пісні пісень. Обидва автори надають перевагу алегорично-типологічному тлумаченню топосу. Для Ставровецького весна символізує Христове воскресіння, а також життя душі після смерті в небесному Єрусалимі. Радивиловський також пов"язує духовну весну зі святом Великодня і постанням з мертвих в останні дні, а крім того, уводить нову тему Різдва, народження Месії - пагінчика з корня Єсеєвого
