На початку 40-х років XIX ст. одним із провідних центрів національного руху стає Київ. Студенти й молоді викладачі Київського університету організували таємний гурток "Київська молода". Найактивніші діячі "Київської молоди" - учитель із Полтави В. Білозерський, службовець М. Гулак та професор Київського університету М. Костомаров створили навесні 1846 р. нелегальну політичну організацію - Кирило-Мефодіївське товариство (братство).
