150 років від дня підписання так званого Валуєвського таємного цензурного циркуляра, яким заборонялося друкувати й поширювати на всій території імперії книжки українською мовою.
Із тексту:Літопис Григорія Граб’янки був першим історичним документом, який піддали політичній кастрації. Незважаючи на наполягання керівництва Тимчасової комісії для розгляду стародавніх актів, яка готувала цей літопис до видання в друкарні Київського університету, залишити весь текст без змін, оскільки це історичний документ, а не твір сучасного автора, Літопис Граб’янки все ж вийшов із значними цензурними купюрами. Ще один приклад. Магістр університету св. Володимира Каленик Шейковський наприкінці 1850-х років підготував до друку рукопис словника української мови, який він із відомих причин назвав «Опыт южнорусского словаря». У часописі «Основа» (число 12 за 1861 рік) вже було вміщено повідомлення про умови передплати майбутнього словника, оскільки з цензурного комітету одержано дозвіл на друкування цієї книжки, щоправдавже з іншою назвою — «Малороссийский лексикон». Однак виходу книжки завадила... передмова із таким заголовком: «Декілька слів про южноруський народ і особливо про його мову». Вже готовий до друку текст рішенням спеціального засідання цензурного коміте&ту був знищений. До речі, прізвище талановитого випускника Київського університету, який так і не зміг стати викладачем цього закладу, К. Шейковського через 13 років після цієї історії знову зустрінеться в заборонних цензурних документах.
