В XIX - на початку XX ст. багато професорів і доцентів Київського університету отримали можливість тривалих закордонних поїздок. Насамперед, це були представники природничих факультетів і медики, які використовували поїздки для дослідницької роботи в лабораторіях і клініках Німеччини, Англії, Франції та Австралії. Вибір країни, університету і професорів обумовлювалися, з одного боку, персональними інтересами вчених, а з іншого - станом розвитку наукових дисциплін. В багатьох із них першість вели німецькі університети - Берлін, Гайдельберг, Геттінген, Тюбінген, Лецпциг та ін. Крім відвідування лекцій та участі в семінарах українські вчені використовували закордонні поїздки для роботи в архівах і бібліотеках для підготовки власних наукових праць.
