Свої міркування автор статті зробив на основі опрацювання праці Арсена Річинського "Проблеми української релігійної свідомості". Особливу увагу в ній мислитель приділив проблемі мови церковно-релігійного життя. Безсумнівним А. Річинський вважав той факт, що тільки молитва рідною мовою відповідає релігійній психіці й давнім традиціям укр. народу. "Хто має на думці правдиву християнізацію мас, той не повинен із чужої обрядової мови творити кумир, який тільки задержує пересякання євангельської науки у народний побут".
А. Річинський наголошує на тому, що з приходом на укр. терени обрядової церковнослов"янської мови почався "процес асиміляції її на новім національнім грунті". Це асимілювання проходило: шляхом відступу від "болгарського первовзору"; пристосуванням чужої мови до живої місцевої вимови: українщенням її фонетики.
