У статті досліджено ставлення видатної української поетеси Ліни Костенко до Чорнобильської зони, продемонстровано не лише її творчість, присвячену цій проблематиці, а й показано її неопосередковану участь у ліквідації, її внутрішні пориви в допомозі потерпілим. Вибудовано логіко-поняттєві дифузії поетеси, що грунтуються на суцільній жертовності та посвяті себе проблемам сучасності.