Розглянуто фактори, що визначають попит на пропозицію на ринках прав на викиди парникових газів. Наголошено на ролі інституційного середовища, адоптованого до вимог політики стійкого розвитку, у формуванні вартості скорочення викидів парникових газів векономіці. Зроблено висновок про те, що гнучкі механізми Кіотського протоколу покликані забезпечити міжнародне вирівнювання граничних витрат на скорочення викидів, одночасно зберігаючи відмінності граничних витрат на скорочення викидів, одночасно зберігаючи відмінності у капіталозабезпеченості країн-учасниць.
