У статті проаналізовано домінантні в українській літературі межі ХІХ - ХХ століть близнюкові та двійникові образи як певні бінарні коди культури. Їх специфіку і функціональність у конкретних художніх текстах розглянуто в аспектах творення сюжетів та образів