У статті на матеріалі маловідомої прози Наталени Королеви та Харити Кононенко досліджено типові моделі жанрових утворень в їх безупинній трансформації. Акцентовано на функціональності зокрема новелістичного жанру, спроможного до різних модифікацій у рамках індивідуального стилю авторів