Досліджено вікові характеристики топ-закладів за рейтингами "Шанхайський" і "Тайме" країн із передовим університетським потенціалом (СІЛА, Велика Британія, Німеччина, Японія, Канада, Австралія, Швейцарія, Франція, Швеція, Нідерланди) та країн, що інтенсивно розвивають такий потенціал (Австрія, Китай). Підтверджено існування двох тенденцій, що конкурують і взаємодоповнюються щодо провідної ролі досвідчених топ-закладів (домінувальна тенденція) та складання їм суттєвої конкуренції з боку молодих закладівсвітового класу (субдомінувальна тенденція). Також виявлено посилення тенденції профілювання передових закладів поряд із подальшим активним створенням класичних топ-університетів. Визначений раніше віковий розподіл закладів світового класу за регіонами підтверджено на розглянутих прикладах згаданих країн.
На початковому етапі входження України до клубу країн із високорейтинговими закладами вищої освіти слід визнати всебічну підтримку двох провідних національних закладів : Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка (утвореного 1834 р.) і Національний технічний ун-т "КПІ" (заснованого 1898 р.).
