Аналізуються листи Василя Голобородька до Віталія Абліцова, які охоплюють період від 1969 до 2003 року. У листуванні поета не лише прочитуються важливі моменти його непростого життя у статусі "ізгоя" і "вигнанця", а й постає духовна боротьба особистостіза право на творчу самореалізацію в умовах невизнання та ігнорації