Семіологічне розуміння текстології, абсолютизуючи поняття тексту, залучає і герменевтику, і культурологічний структуралізм та постструктуралізм. Не заперечуючи такого підходу, автори статті розгортають філологічне розуміння текстології як базової галузілітературознавства, особливо актуальної за сучасних умов. Не менш актуальним постає і стилістичний аспект руху тексту до художньої оптимальності. Ці положення проілюстровано аналізом видань спадщини В. Симоненка