У статті проаналізовано розвиток вітчизняних ресурсів історико-біографічної інформації від часів піднесення процесів Національного відродження у 40-х роках ХІХ ст. і до здобуття Україною незалежності. Визначальний внесок у справу "олюднення" українськоїісторії, збирання, опрацювання і систематизації біографічних матеріалів, публікації багатьох важливих документів дослідники справедливо пов"язують з Тимчасовою комісією для розбору давніх актів (або Київською Археографічною комісією), зусиллями вчених, які об"єдналися навколо неї: М.О. Максимовича, В.Б. Антоновича, М.І. Костомарова, пізніше - О.М. Лазаревського, В.І. Щербини, М.Д. Іванішева, М.П. Василенка та ін.
The article reveals development of national historical and biographical information sources from the period of National revival (the 40-ies of the 19thc.) til the time of independence.