У статті схарактеризовано парадигму прекрасного на рівні мистецтва. Доведено, що авторська візія краси в мистецтві постає індикатором світогляду митця, його літературно-мистецьких орієнтирів, актуальних і нині. На прикладі аналізу повісті "Музикант" показано, що мистецтво для шевченківського типу митця - своєрідна релігія краси, яка наближає його до божественної гармонії та абсолюту