У статті аналізуються особливості барокового мотиву гріха і покарання та досліджуються моделі втілення цього мотиву Тарасом Шевченком у поемі "Сон". Визначаються особливості індивідуального розуміння барокових категорій гріха і кари, виокремлюється низка субмотивів, що існують у творі