Натрій, що завжди є присутнім у метеорному тілі і розпорошується при його руйнуванні, може бути причиною тривалого післясвітіння метеорного сліду внаслідок взаємодії атомів натрію зі збудженими на високі коливальні рівні молекулами атмосферного азоту. Для метеорів нульової зоряної величини цей механізм здатний забезпечити світіння з яскравістю +2…3[верхній індекс m] протягом десятків секунд.