У статті розкривається онтологічне розуміння поняття Любові-Еросу в традиції, започаткованій Платоном та перейнятій східноєвропейською філософією, яка бачить в цьому понятті найбільш відповідну своїй меті можливість осягнення істини завдяки особистісному стосунку люблячих та безпосередньому досвіді на вищих пластах свідомості.
В статье раскрывается онтологическое понимание понятия Любови-Эроса в традиции, заложенной Платоном и унаследованной восточноевропейской философией, которая видит в этом понятиинаиболее соответствующую своей цели возможность постижения истины, благодаря личностному отношению любящих и непосредственному опыту на высших шарах сознания.
The article exposes the ontological understanding of the concept of eros-love in the tradition initiated by Plato and taken over by Eastern European philosophy, which sees in this concept the most appropriate opportunity to target their comprehension of the truth, thanks to the loving personal relationship and direct experience in the higher layers of consciousness.
