Творчість О. Забужко тісно переплетена паратекстуальними елементами. Заголовки та епіграфи покликані давати певну установку читачеві, проте у прозі та поезії письменниці часто трапляється навпаки: лексичні одиниці подані в заголовку, у процесі читання тексту наповнюються метафоричним чи символічним значенням. Обидві функції загловку проспекції і ретроспекції однаково сильні у творчості О. Забужко, тому важливо прослідковувати момент зламу і зміни установки, яку дає епіграф чи заголовок на початку тексту та при його завершенні