У статті на історичному тлі розглядається трагічна доля Української автокефальної церкви як в період царського самодержавства, так і за часів совєтського режиму, коли руйнувалися не тільки стародавні святині нашого народу, а й піддавалися масовому терору найвищі духовні особи. Матеріалом дослідження послужили публікації тижневика "Освіта" за період незалежності України.
In clause on a historical basis tragical destiny УАПЦ is considered. УАПЦ both at the period of imperial self-management, and in days of the Soviet mode when collapsed not only ancient relics of our people, but also the best spiritual persons gave in to mass terror.
