У статті розглянуто архетипний образ дороги в традиційних міфологічних уявленнях українців. На основі етнографічних матеріалів кінця 19 - початку 20 ст. проаналізовано семантику дороги як міфологічно "нечистого" місця, де відбуваються контакти з демонічними істотами. Встановлено, що даний локус мав сакральне значення для людини традиційного суспільства, оскільки у її свідомості виступав каналом зв"язку із потойбічним світом. У ході дослідження виявлено, що зустріч із персонажами нижчої міфології в народі вважалося дуже небезпечною. Автор робить висновок, що ці уявлення пов"язані із семантикою дороги (перехрестя, роздоріжжя) як межі між "своїм" та "чужим" простором, між "цим" і "тим" світом.
