У статті досліджено наративну стратегію романтичної повісті "Месть верховинця" М. Устияновича, функцію уснооповідної викладової форми, простежено роль персонажної, гетеродієгетичної розповідної ситуації в організації тексту. Запропоновано новий погляд на жанрову своєрідність твору як повісті-аполога, в якій наскрізною є ідея перемоги добра над злом