В кінці XX- початку ХХІ століть увага лінгвістів переноситься зі структурних досліджень на комунікативно-прагматичні, які ставлять у центр лінгвістичних інтересів людину як творця мовної та мовленнєвої діяльності. Вперше пошуки сутності антропоцентризмуздійснює у своїх працях ще на початку 1950-х років
французький мовознавець Е. Бенвеніст.