У статті досліджено форми свободи у драмах Лесі Українки. Простежено, як поетеса подає Національну, соціальну та творчу свободу у своїх творах. Поставлено акцент на тяглості цих тем у драматургічній спадщині письменниці. Розглянуто роль Лесі Українки в сапекті ревізії усталених у християнстві тем, її своєрідну критику релігії