У даній статті автор продовжує аналіз текстів, в основі котрих є розгортання долі провідного персонажа. Він простежує долю міфологічного поета Орфея та можливу роль Орфея в заснуванні орфізму. Орфей Жака Кокто є наступником цих двох традицій. Однак для французького митця провідною колізією п"єси "Орфей" є творча та екзистеційна криза Орфея, що приводить його до власної загибелі й загибелі Евридіки. Гармонію вони знаходять лише у потойбічному світі
